Детальніше → Біографія Горицький В.М.

Горицький Віктор Михайлович

Доктор технічних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України,

Академік академії зв’язку України

Член-кореспондент Транспортної академії України.

Народився 28.04.1956 р.

Освіта:

Інженерну освіту отримав у 1979 році – закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку за спеціальністю “електрозв’язок”.
У 1983 році закінчив військову академію зв’язку (м. Санкт-Петербург) за спеціальністю “інженер систем і засобів зв’язку” і отримав вищу військову освіту.
У 2008 році закінчив Міжнародну академію управління персоналом (м. Київ), спеціальність “Менеджмент організацій”, спеціалізація „Економіка та управління бізнесом” і отримав ступінь магістра Управління бізнесом.

Вчені ступені та звання:

У 1983 – 1986 роках навчався у аспірантурі військової академії зв’язку (м. Санкт-Петербург) і у 1986 році захистив дисертацію кандидата технічних наук за спеціальністю “Системи управління та зв’язок”.
У 1999 році захистив дисертацію і здобув вчену ступінь доктора технічних наук за спеціальністю “Системи управління та зв’язок”.
Вчене звання професора кафедри “захисту інформації” отримав у 2001 році.
Заслужений діяч науки і техніки України – 2019 рік.
Член-кореспондент Транспортної академії України – 2024 рік.

Досвід роботи:

1974 – 2001 рр. – служба в Збройних силах (СРСР та України) на різних посадах. Військове звання – полковник;

1986-1993 рр. – викладач, старший викладач, начальник кафедри «Засекреченого автоматичного зв’язку» у Київському вищому військовому інженерному училищі зв’язку (з 1992 року – Київському військовому інституті управління і зв’язку);

1993-2001 рр. – начальник факультету “Спеціального зв’язку та захисту інформації” Київського військового інституту управління і зв’язку (зараз Інститут спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”) Історія інституту;
2001-2001рр. – директор Первинної мережі “Укртелеком” (Філія «Дирекція первинної мережі» 0.5.1 — це відокремлений підрозділ АТ «Укртелеком», який відповідає за управління, обслуговування та розвиток транспортної інфраструктури (первинної мережі) зв’язку національного масштабу);
2001-2008рр. – керівник “Українського інституту по проектуванню засобів та споруд зв’язку “Діпрозв’язок” https://diprozvyazok.kiev.ua/;

2008-2009 рр. – професор Одеської національної академії зв’язку ім. Попова;
2009 – 2010 рр. – заступник Голови Національного агентства з акредитації України (НААУ) https://naau.org.ua/;
2010 р. – заступник Голови Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації;
2010 – 2014 рр. – заступник Голови Національного агентства з акредитації України (НААУ) https://naau.org.ua/;
2015 (18.08.2015 р. – 29.12.2015 р.) – виконуючий обов’язки Голови Національного агентства з акредитації України;
2015 (30.12.2015 р.) – 19.11.2019 року – Голова Національного агентства з акредитації України https://naau.org.ua/;
2020 (19.03.2020) – 2025 (01.08.2025 р.) – директор «Державного автотранспортного науково-дослідного і проектного інституту» (ДП «ДержавтотрансНДІпроект») https://www.insat.org.ua/.
2026 (08.04.2026 – 14.05.2026) – в.о. директора «Державного автотранспортного науково-дослідного і проектного інституту» (ДП «ДержавтотрансНДІпроект»).

Професійні сертифікати в сфері акредитації:

Сертифікований головний аудитор з акредитації органів з сертифікації продукції, процесів та послуг на відповідність вимогам ISO/IEC 17065:2019;
Сертифікований головний аудитор з акредитації випробувальних лабораторій на відповідність вимогам ISO/IEC 17025:2019;
Сертифікований головний аудитор з акредитації органів сертифікації систем 3.9001-системи управління якістю, ISO 27001:2023 – системи керування інформаційною безпекою).

Професійні сертифікати в сфері менеджменту:

Лауреат міжнародної премії “Best Manager of the Year”, Сертифікат № 088, International Corporation of Social Partnership, Europe Business Assembly, Oxford, UK 2007.

Викладацька та наукова діяльність:

Окрім основної діяльності в різні періоди 1998 – 2025 років за сумісництвом був:

доцентом Кафедри засобів зв’язку факультету авіаційних і космічних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
професором Київського військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
начальником Кафедри технічної експлуатації первинної мережі Головного навчального центру ВАТ “Укртелеком”;
професором Національного авіаційного університету;
професором Кафедри телекомунікаційних систем (зараз Кафедра електронних комунікацій та інтернету речей) Інституту телекомунікаційних систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
професором Одеської національної академії зв’язку імені О.С.Попова;
професором Кафедри інформаційно-аналітичної діяльності та інформаційної безпеки Національного транспортного університету
професором Кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки Державного торговельно-економічного університету.

Керівник наукової школи. Під науковим керівництвом захищено 9 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.13.21 «Системи захисту інформації».

Автор більше 120 наукових праць, винаходів та патентів, керівник та співучасник 21 ДКР та НДР у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, в системах урядового зв’язку, криптографічного та технічного захисту інформації, кібербезпеки та кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, інтелектуальних транспортних систем, підключених транспортних засобів та їх кібербезпеки.

Член науково-методичної комісії сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (підкомісія K4: Управління інформаційною безпекою) – Наказ Міністерства освіти і науки України, №535 від 02.04.2025.

Нагороди та відзнаки

Заслужений діяч науки і техніки України, Указ Президента України №236/2019 від 17.05.2019.
Медалі та грамоти Міністерства оборони СРСР та України (1974 – 2001) – 14.
Грамота Голови СБУ (1997);
Академік академії зв’язку України, відділення Міжнародної академії інформатизації, асоційованого члена ООН (2001);
Член-кореспондент транспортної академії України (2025);
Диплом та пам’ятна медаль Національного проекту «Золота книга Української еліти» (2002);
Почесна орденська відзнака «Суспільне визнання» 3 ст. (2003);
Грамоти Державного департаменту з питань зв’язку Мінтрансзв’язку України (2005, 2007) – 2;
Почесна відзнака Держспецзв’язку СБУ (2006);
Почесна відзнака «15 років спеціальному зв’язку України», Наказ Голови ДССЗЗІ України від 05.08.2007 р. №359-ОС;
Почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної сфери» Державного комітету телебачення і радіомовлення України (2010);
Подяка Прем’ер-міністра України (2012);
Laureate of the International Award «Best Manager of the Year» (Лауреат міжнародної премії «Кращий менеджер року», Європейської Бізнес Асамблеї), Europe Business Assembly, Oxford, UK – 2007
Грамота та медаль Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом». 13.07.2017 №448-к;

Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу – Главнокомандувача Збройних Сил України «За заслуги перед Збройними Силами України», наказ начальника Генерального штабу – Главнокомандувача Збройних Сил України від 09.10.2018 р. №639.